истории

познаём мир

для родителей

ваши письма

полезно знать

сладкая

о нас

архив номеров 

Шануй батька і матір свою

Як ми звертаємось до батьків? На «ти»? Не обов’язково, але можна. Форма «ти», в принципі, полегшує контакт. Люди поважатимуть чи не поважатимуть тебе в залежності від того, як ти дозволиш їм до себе звертатися. З дітьми те ж саме. Тільки тоді вони шануватимуть своїх батьків, коли ми будемо їх послідовно цьому вчити. Не робімо кривди дітям! Навчімо їх любові й пошани до батька і матері! Не дозволяймо дітям проявів істерії, підвищення голосу, підняття руки на батька чи матір, навіть жартома.

Батько не дозволятиме, щоб діти насміхалися з матері. Мати не дозволятиме, щоб діти чинили опір батькові. Коротше кажучи, батьки ставлять дітям єдині вимоги. Не може існувати коаліція матері з дочкою проти батька, навіть якщо батько втратив роботу і почав пити. Батьку, якщо маєш щось проти матері, не нападай на неї при дітях. Зачекай. Поговоріть про це наодинці. Не шукай також підтримки в дітей. Нічого не виграєш, лише втратиш.

Не тлумачмо дітям, що ми, батьки, завжди все знаємо краще. Що завжди були ґречними дітьми, що добре вчилися, що ніколи не помилялися. Адже помилятися і виправляти помилки – означає жити. Батьки, всупереч тому, що думають наші діти, є також тільки звичайними людьми. Краще цю правду вчасно роз’яснити, аніж чекати, поки діти – на своє велике розчарування – самі її відкриють.

Мамо, не нарікай на своїх дітей у присутності третьої особи. Ти нічого не досягнеш, тільки ослабиш свою позицію. Не виховуй дітей у присутності гостей. Обіцяй не більше, ніж ти маєш звичку робити це щодня, краще менше.

Тату, не обіцяй надто легко. Але якщо пообіцяв, дотримай слова!

- Тату! Тату! Ходи, я мушу тобі щось показати!

- Не заважай мені, донечко. Невже не можна прийти через півгодини?

Це обіцянка. Дитина пам’ятатиме про неї. Чекатиме на тебе.

Надіятиметься на похвалу за малюнок чи замок з піску… Ти забув? Не дотримав слова? Трапляється. Треба вибачитись.

- Мені так прикро, що я не прийшов, як обіцяв. Розкажи мені, про що йдеться. Тепер я маю час. Будемо разом…
Поваги не можна домогтися наказом. Повагу потрібно заслужити.